Man page - strings(1)
Packages contains this manual
apt-get install binutils-common
Available languages:
en it pl ja uk fi ro zh_TW zh_CN deManual
STRINGS
НАЗВАКОРОТКИЙ ОПИС
ОПИС
ПАРАМЕТРИ
ДИВ. ТАКОЖ
АВТОРСЬКІ ПРАВА
ПЕРЕКЛАД
НАЗВА
strings — виведення послідовностей друкованих символів у файлах
КОРОТКИЙ ОПИС
strings
[
-afovV
]
[
-
мінімальна_довжина
]
[
-n
мінімальна_довжина
]
[
--bytes=
мінімальна_довжина
]
[
-t
основа_числення
]
[
--radix=
основа_числення
]
[
-e
кодування
]
[
--encoding=
кодування
]
[
-U
метод
]
[
--unicode=
метод
]
[
-
] [
--all
] [
--print-file-name
]
[
-T
назва_bfd
]
[
--target=
назва_bfd
]
[
-w
] [
--include-all-whitespace
]
[
-s
] [
--output-separator
рядок_роздільник
]
[
--help
] [
--version
]
файл
...
ОПИС
Для кожного заданого файла файл GNU strings виводять придатні до друку послідовності символів, які мають довжину у принаймні 4 символів (або кількість, яку вказано за допомогою описаних нижче параметрів) і за якими слідує непридатний до друку символ.
Залежно від того, яка налаштовано програму strings, типово, програма або виводить усі придатні до друку послідовності, які програма може знайти у кожному файлі, або лише ті послідовності, які розташовано у придатних до завантаження, ініціалізованих розділів даних. Якщо тип файла визначити не вдасться або якщо strings читає дані з stdin, програма завжди виводити усі придатні до друку послідовності, які їй вдасться знайти.
Для зворотної сумісності буде виконано повне сканування усіх файлів, які буде вказано після параметра командного рядка або просто - , незалежно від наявності параметра -d .
strings , в основному, корисна для визначення вмісту нетекстових файлів.
ПАРАМЕТРИ
|
-a |
--all
|
- |
Сканувати увесь файл, незалежно від розділів, які у ньому містяться, або того, чи буде завантажено або ініціалізовано ці розділи. Зазвичай, це типова поведінка, але strings може бути налаштовано так, щоб -d було типовим. |
Параметр - є залежним від позиції, і він примушує strings виконувати повні сканування будь-якого файла, який згадано після - у командному рядку, навіть якщо було вказано параметр -d .
|
-d |
--data
Вивести лише друковані рядки з ініціалізованих, завантажених розділів у файлі. Це може зменшити частку мотлоху у виведених даних, але також може призвести до ризиків щодо захисту програми strings, які є результатом використання бібліотеки BFD для сканування та завантаження розділів. Strings можна налаштувати так, щоб цей параметр став типовим. У таких випадках можна скористатися параметром -a , щоб уникнути використання бібліотеки BFD і просто вивести усі рядки, які буде знайдено у файлі.
|
-f |
--print-file-name
Вивести назву файла перед кожним рядком.
--help
Вивести резюме щодо користування програмою до стандартного виведення і завершити роботу.
-
мінімальна_довжина
-i
мінімальна_довжина
--bytes=
мінімальна_довжина
Вивести послідовності придатних до показу символів, довжина яких складає принаймні мінімальна_довжина символів. Якщо не вказано, буде використано типову мінімальну довжину у 4 символи. Відмінність між придатними до показу і непридатними до показу символами залежить від параметрів -e і -U . Послідовності завжди мають завершуватися керівними символами, зокрема символом нового рядка або повернення каретки, але не символом табуляції.
|
-o |
Подібний до -t o . У деяких інших версіях strings -o працює як -t d . Оскільки сумісність з обома варіантами забезпечити неможливо, ми просто вибрали один з них. |
-t
основа_числення
--radix=
основа_числення
Виводити перед кожним рядком зсув у файлі. Односимвольний аргумент визначає систему числення зсуву--- o -- вісімкова, x -- шістнадцяткова або d -- десяткова.
-e
кодування
--encoding=
кодування
Вибрати кодування символів рядків, які буде знайдено. Можливими значенням для аргументу кодування є такі: s = одинарні 7-біт-байтові символи (типовий варіант), S = одинарні 8-біт-байтові символи, b = 16-бітові зі зворотним порядком байтів, l = 16-бітові із звичайним порядком байтів, B = 32-бітові зі зворотним порядком байтів, L = 32-бітові зі звичайним порядком байтів Корисно для пошуку рядків із широких символів. ( l і b застосовуються, наприклад, для кодувань Unicode UTF-16/UCS-2).
-U
[d|i|l|e|x|h]
--unicode=
[default|invalid|locale|escape|hex|highlight]
Керує показом закодованих у UTF-8 багатобайтових символів у рядках. Типовою поведінкою ( --unicode=default ) є показ їх без спеціалізованої обробки, виходячи лише зі значення параметра --encoding . Інші значення цього параметра автоматично вмикають --encoding=S .
Значення параметра --unicode=invalid призводить до того, що програма вважає ці символи неграфічними символами, а отже, такими, що не є частиною коректного рядка. За усіх інших варіантів програма вважає такі символи коректними символами.
Використання варіанта --unicode=locale призводить до показу рядків у поточній локалі, у якій може бути передбачено підтримку кодування UTF-8, а може і не бути. Використання варіанта --unicode=hex призведе до показу символів у форматі шістнадцяткових байтів між символами <> . Використання варіанта --unicode=escape призведе до показу символів як екранованих послідовностей ( \uxxxx ), а варіанта --unicode=highlight — до показу екранованих послідовностей із підсвічуванням червоним кольором (якщо такий показ передбачено на пристрої виведення даних). Розфарбовування призначено для привернення уваги до наявності послідовностей unicode там, де вони є неочікуваними.
-T
назва_bfd
--target=
нава_bfd
Вказати формат коду об’єкта, відмінний від типового формату вашої системи.
|
-v |
||
|
-V |
--version
Вивести номер версії програми до стандартного виведення і завершити роботу.
|
-w |
--include-all-whitespace
Типово, до виведених рядків буде включено символи табуляції і пробілу, але інші пробільні символи, зокрема символи нового рядка або повернення каретки, показано не буде. Використання параметра -w призведе до того, що програма вважатиме частиною рядка усі пробільні символи.
|
-s |
--output-separator
Типово, виведені рядки буде відокремлено символом розриву рядка. За допомогою цього параметра можна визначити будь-який рядок, який буде використано для відокремлення виведених записів. Корисно у поєднанні із --include-all-whitespace там, де рядки можуть містити символи розриву рядка.
@ файл
Прочитати параметри командного рядка з файла файл . Прочитані параметри буде вставлено замість початкового параметра @ file . Якщо файла файл не існуватиме або файл не вдасться прочитати, параметр буде оброблено буквально, а не просто вилучено.
Параметри у файлі файл слід відокремлювати пробілами. Сам символ пробілу можна включити до параметра, взявши увесь запис параметра у одинарні або подвійні лапки. Включити довільний символ (включно із символом зворотної похилої риски) можна додавши до нього префікс — зворотну похилу риску. Файл файл може сам містити додаткові параметри @ file ; усі такі параметри буде оброблено рекурсивно.
ДИВ. ТАКОЖ
ar (1), nm (1), objdump (1), ranlib (1), readelf (1) та записи Info для binutils .
АВТОРСЬКІ ПРАВА
© Free Software Foundation, Inc., 1991-2025
Кожен має право копіювати, розповсюджувати та вносити зміни до даного Документу на умовах GNU Free Documentation License, версії 1.3 або будь-якої наступної версії, опублікованої Free Software Foundation; даний Документ не містить Незмінних розділів; даний Документ не має Текстів передньої та задньої обкладинок. Копія даної ліцензії включена в розділ із заголовком "GNU Free Documentation License".
ПЕРЕКЛАД
Український переклад цієї сторінки посібника виконано Yuri Chornoivan <yurchor@ukr.net>
Цей переклад є безкоштовною документацією; будь ласка, ознайомтеся з умовами GNU General Public License Version 3 . НЕ НАДАЄТЬСЯ ЖОДНИХ ГАРАНТІЙ.
Якщо ви знайшли помилки у перекладі цієї сторінки підручника, будь ласка, надішліть електронний лист до списку листування перекладачів: trans-uk@lists.fedoraproject.org .